Цитаты из книг автора «Артем Чех»

Кілька разів Олексій сходив з Веронікою до театру, також вони відвідали краєзнавчий музей та філармонію. Якось після кіно вони забігли до загсу й подали заяву. За три тижні розписалися, й Вероніка, прихопивши історичні мапи, кілька книжок та гончарний круг, переїхала до Олексія.

Спускайте свои джинсы, мы круто повеселимся (А. Ґінзберґ)

«Doc1» – це початок нової епохи, нехай як би пафосно це не звучало. Моєї епохи – епохи світла та спокою.

Моя доля – лише одна з багатьох мільйонів, моя доля – живого, ситого, сліпого кролика. Моя доля – така ж нецікава, як будинок навпроти, як залиті сліпучим сонцем асфальт та бетон.

«Долю, якщо ця паскуда таки існує, не обдуриш»

Повітряне середовище, де звуки не до кінця, де мова напівшепотом, де відтінки – тьмяні. Таким повітрям можна наповнити життя тільки в тому випадку, коли немає цілей, немає сенсу витрачати літри поту й кіловати нервів на вгамування своїх амбіційних потреб. Таким повітрям можна дихати лише тоді, коли ти є безпосередньою частиною цього повітря.

наша хімія має дуже високу валентність і дуже міцний ґрунт.

– Поки я жива, я хочу від життя отримувати сповна, а ви – лише дві ідіотки.