Скільки ж їх було – молодих і талановитих, поетів (Поетів!), яким би ще жити й творити, писати вірші на радість людям, але яких Бог забрав до себе рано, дуже рано. Отак і Богдан-Ігор Антонич (1907–1936)… Дві цифри і рисочка між ними – це життя, сповнене надій і поезії, але ж таке коротке. Він баг...