Сестро, сестро

Прекрасная книга, которую приятно взять в руки - шикарная бумага, суперобложка, внушительный формат. Да еще и написанная моей любимой Забужко. Не могла пройти мимо, и не пожалела.
Это сборник малой прозы разных лет. Как водится, что-то поразило сильнее, что-то меньше.
Самое неизгладимое впечатление оставила "Казка про калинову сопілку" - изумительный образец того, как на канве народной сказки традиционными красно-черными нитками можно вышить свой, поражающий любое воображение узор.
Рассказ "Я, Мілена" не мог не тронуть хоть краешком причастную к телевизионному миру душу. Очень понравились бытовые сценки из жизни героев. Благодаря каким-то выхваченным из настоящей жизни мелочам они кажутся совершенно живыми.
Еще впечатлила повесть "Дівчатка". Думаю, что-то похожее, возможно, не в таких масштабах, переживала в юном возрасте каждая девочка - дружба, граничащая с любовью, преисполненная права собственности, доверие, предаваемое не ложью, но молчанием.
Остальное впечатлило не так сильно, но, безусловно, было интересно к прочтению.

Натуралістичне оповідання з усіма фізіологічними сторонами життя. Тільке таке потрібно читати! Паралельно зображуютья думки матері, що опинилася в безвихідній ситуації, і маленької дівчини, яка мріє мати сестру на дивне ім*я Іванна з "золотими кучерями ,підсвіченими сонцем". Мати вагітна, тому мрії можуть справдитись ,та сім*я знаходиться під наглядом КГБ, невідомо ,що буде завтра. Їй потрібно вбити ембріон, не просто шматок м*яса ,а дівчину - пуголовка, "душу ,що нарощує тіло". Жахливий аборт на пізньому сроці, плід схожий на шматки сирої печенки, пекельний біль матері, совіст ь,загнана в кут. Розпотрощене тіло ,а ще більше вивернута душа. Минають роки. Мати розповідає все донечці Дарці.Вона розуміє ,що не обов*язково мати гострий ніж, вбити можна власним народженням. А ще розуміє: ця жертва була потрібно ,аби врятувати одразу два життя вже народжених людей.