«Чорна рада» читать онлайн книгу 📙 автора Пантелеймон Кулиш на MyBook.ru
Чорна рада

Отсканируйте код для установки мобильного приложения MyBook

Премиум

4.19 
(72 оценки)

Чорна рада

170 печатных страниц

Время чтения ≈ 5ч

2016 год

12+

По подписке
549 руб.

Доступ ко всем книгам и аудиокнигам от 1 месяца

Первые 14 дней бесплатно
Оцените книгу
О книге

У романі «Чорна рада» описуються події історичного минулого, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. Суперечка за гетьманську булаву перетворюється на темну, нечесну подію, під час якої голота трощить крамниці, селян відганяють кийками і немає ніякої обіцяної рівності. Здається, що не стали на шлях обману лише двоє закоханих — Петро і Леся. Поринаючи в атмосферу темної боротьби за владу, читач знайде в цьому історичному романі чимало актуальних паралелей із сьогоденням.

читайте онлайн полную версию книги «Чорна рада» автора Пантелеймон Кулиш на сайте электронной библиотеки MyBook.ru. Скачивайте приложения для iOS или Android и читайте «Чорна рада» где угодно даже без интернета. 

Подробная информация
Объем: 
306146
Год издания: 
2016
Дата поступления: 
13 января 2023
Время на чтение: 
5 ч.

AlexSarat

Оценил книгу

"Нерівними на світ народжаємося, а рівними вмираємо!", або за 350 років нічого не змінилося
Цей роман, я, хочу описати по пунктам:

1) Герої - Усі вони легкі для сприйняття і розуміння, і це дається легко, тому що, я вважаю - це історичні постаті, ну майже всі, але більшість були на землі українській, точніше жили, і творили історію, і всі хто вчив історію у 8 класі, думаю, що легко зрозуміють цей роман;

2) Жінки - Ось з філософією про жінок у цьому романі, я не дуже згоден. хоча воно й насправді все було так, але автор міг і не показувати цього боку української історії, або хоча би трохи покращити її, а то тут до жінок ставляться, як до майна та секс-рабині, і цитати котрі я виставив тому є доказом, хоча я ще багато цитат не виставив, бо вони були не дужі м`які, особливо для жіночої статі, а більшість користувачів цього сайту є жінками, а я поважаю кожну людину;

3) Демократія - Все ж таки в Козацькі часи, була в Україні демократія, тут як не крути, факт! І коли превселюдно вибирали гетьмана, це було на той час верхівкою демократії, і всі закони, які тоді правили у козаків, вони всі справедливі і їх би було можно використовувати в нашу часи, але світові гуманісти будуть в шоці, але якщо такі страшні речі творяться в Сирії і Білорусії, що в нас очі на потилиці, то ці закони пройдуть, це точно!

4) Взагалі всі люди - Люди, які були на Україні 350 років тому, такими й залишилися, люблять "повозмущаться" і протестувати, а також волю, безлади, героїзм і справедливість. Завжди у нас були і свої герої-коханці, як Петро, і борзі покидьки, як пан Тур, а також свої диктатори і заколотники з Януковичами, і звичайно будуть у нас щирі, добрі і юмористичні люди, як Черевань, які вірять і бачать тільки добро і жарти!

Висновок - це все наше, це ми, це наша Україна, і такими ми були, є і будемо!

1 июля 2011
LiveLib

Поделиться

BonesChapatti

Оценил книгу

Символічно, що "Чорна рада" Пантелеймона Куліша - перший історичний роман в українській літературі. Проблеми, порушені в творі, актуальні і в наш час. Навіть більше - злободенні. Раз у раз повторюються ті самі помилки. Шкода, що люди не вчаться на помилках ні своїх, ні чужих. У романі майстерно переплетені історична та любовна сюжетні лінії, що дозволяє вповні осягнути реалії тогочасної епохи. Є твори, які варто читати і перечитатувати, "Чорна рада" один із них.

10 апреля 2019
LiveLib

Поделиться

Nina_M

Оценил книгу

Гарячий Панько Куліш написав перший україномовний історичний роман про події 1663 року.
З одного боку - історичні події. Це був такий собі Майдан 350-річної давності. Звичайні люди під впливом різних факторів (часто - політичних маніпуляцій) вирішили, що можуть приймати важливі рішення, впливати на історію, власне, стати її частинкою. Чи змінилося щось?
З іншого боку - кохання непереборне, живе, сильне. Петро і Леся люблять одне одного, але амбіції батьків та інші обставини деякий час здаються сильнішими. Та й ставлення до жінки, м’яко кажучи, неоднозначне. Мабуть, нічого не змінилося.
Колись здавалося, що книга невимовно нудна. На мою думку, дев’ятикласники просто не можуть осягути її глибини та ідейного навантаження. Точно знаю, що за 350 років не змінилося нічого.

23 марта 2018
LiveLib

Поделиться

У Борзні заїхав Шрам одпочити до сотника Білозерця. Білозерець був старосвітський сотник, іще-то з тих, що перші озвались потиху до батька Богдана: «Єднай, батьку, Україну, а ми тебе виручимо». Так знав його Шрам добре, і були вони приятелі.
7 декабря 2021

Поделиться

Ні, не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття: усе спустив з рук, аби б тілько як-небудь прикрити ваші злидні. Не мало пішло мого добра і по Гетьманщині. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко – да й те оддасть своїм курчаткам, так і я все до останнього жупана пороздавав своїм діткам. А тепер от і сам обголів так, що й пучки лізуть із чобіт – доведеться незабаром ходити так, як лапко. Що ж? Походимо й без чобіт, аби моїм діткам було добре.
7 декабря 2021

Поделиться

Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік простенький, тихенький. Ніхто, дивлячись на ньою, не подумав би, що в сій голові вертиться що небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату. А як придивишся, то на виду в його щось наче ще й приязне: так би, здається, сів із ним да погуторив де про що добре да мирне. Тілько очі були якісь чудні – так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й читають ізпідтишка чоловіка. Іде, трошки згорбившись, а голову схилив набік чак, наче каже: «Я ні од кого нічого не бажаю, тілько мене не чіпайте». А як у його чого поспитаються, а він одвітує, то й плечі, наче той жид, підійме, і набік одступить, що б ти сказав – він усякому дає дорогу; а сам знітиться так, мов той цуцик, ускочивши в хату.
7 декабря 2021

Поделиться

Автор книги