В одному маленькому місті жив хлопчик, його звали Ваня. Сім'я у нього була невелика – Тато – Олег, Мама-Галина, і він сам.

Була зима. Ось одного разу пішов Ваня погуляти. Прийшов він до озера і бачить озеро заледенелой. Спробував він кинути камінь в озеро. Лід розтріскався. Ваня зрозумів що лід тонкий. Набридло йому кидати каміння і він пішов додому. Прийшов додому, поїв і ліг спати.

На наступний день приходить знову до озера. Бачить а лід якийсь дивний. Взяв він товсту палицю і вдарив по льоду. Палиця загорілася, Ваня тільки встиг її кинути. Від палиці залишився тільки дим. » Пронесло " – думає Ваня. Він наляканий побіг додому. Прибіг він додому і розповів все батькам. Тато йому каже:

– Може тобі все здалося, Ваня.

–Я з тобою погоджуся, -сказала мама татові.

Ваня поїв і ліг спати. Лежить він в ліжку і думає – " може мені і справді здалося? Треба буде завтра сходити туди ж». Думав він так, думав, думав і врешті-решт заснув.

Прокидається Ваня на наступний день. Він поїв все зробив і пішов до того озера. Приходить він до озера. Бачить звичайне озеро і думає:«Що тут не так?". Взяв він знову палицю тільки вже іншу, таку ж товсту якою була колишня. Як стукне він по льоду а палиця моментально заледеніла. Ваня подумав:«Може знову здалося?". Взяв іншу палицю, з нею сталося все те ж саме. Тоді він пішов в ліс, він не заблукає, тому, що він знав всі стежки в цьому лісі. Увійшов Він до лісу. Бачить дерева, як дерева, підійшов Ваня до одного дерева, а дерево йому як скаже-

Конец ознакомительного фрагмента.